- хребець
- [хреибе/ц']
-бц'а/, ор. -бце/м, м. (на) -бц'і/, р. мн. -бц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
хребець
Смотреть что такое "хребець" в других словарях:
хребець — бця/, ч. Окрема кістка (або в деяких тварин – хрящ), що є складовою частиною хребта тварини і людини … Український тлумачний словник
хребець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
атлант — а, ч. 1) міф. Титан, який за наказом Зевса мусив вічно підтримувати небосхил. 2) архіт. Колони у вигляді чоловічих постатей. 3) анат. Перший шийний хребець … Український тлумачний словник
епістрофей — я, ч., анат. Другий шийний хребець у людини, ссавців, птахів, плазунів і земноводних … Український тлумачний словник
хребцевий — а, е. Прикм. до хребець … Український тлумачний словник
астрагал — (грец. кістка, хребець) 1. Архітектурний елемент, що складається з гладенького чи обробленого нитками бусинок піввалика та полички, яка звичайно завершує викружку. Прийнято розрізняти: астрагал прямий, коли піввалик розташований вгорі, а поличка… … Архітектура і монументальне мистецтво
епістрофей — іменник чоловічого роду другий шийний хребець … Орфографічний словник української мови
